Словник української мови у 20 томах

бордюрчик

БОРДЮ́РЧИК, а, ч., розм.

Зменш. до бордю́р.

За периметром майданчик обнесено невисоким бетонним бордюрчиком (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бордюрчик — бордю́рчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бордюрчик — -а, ч. Зменш. до бордюр.  Великий тлумачний словник сучасної мови