Словник української мови у 20 томах

бордюрний

БОРДЮ́РНИЙ, а, е.

Стос. до бордюру.

Каменярі добували граніт та інші породи каменю, з яких виробляли млинові жорна, точильні бруски, колодязні жорна, бруківку, бордюрний камінь (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бордюрний — -а, -е. Прикм. до бордюр.  Великий тлумачний словник сучасної мови