бордюр
БОРДЮ́Р, у, ч.
1. Облямівка по краях тканини, шпалер і т. ін.
Магазин пропонує широкий вибір кахлів, шпалер, бордюрів (з газ.).
2. Вузька смуга з каміння, плит і т. ін., яка відокремлює проїжджу частину вулиці від тротуарів.
В експлуатації пластиковий тротуарний бордюр набагато простіший, ніж бетонні бордюри (з наук.-техн. літ.);
Замість стареньких побитих павільйончиків, що стояли на зупинках, поставили нові, уздовж дороги обновили клумби та побілили бордюри (з газ.).
3. Смуга зелених насаджень уздовж обох боків доріжки, по краях майданчиків і т. ін.
За аркою починалась алея з широким бордюром квітів по обидва боки (П. Панч);
– А то навіть і відорювати не будем, просто отам по периметру, – зробив широкий жест Валерій Іванович, – залишимо при косінні ромашковий бордюр, смужку нескошених диких квітів... (О. Гончар);
Барбарис використовується в декоративному садівництві для оформлення бордюрів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)