борсатися
БО́РСАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
Робити швидкі безладні рухи руками, ногами, всім тілом.
Параскіца хрипіла та борсалась, мов звір у пастці, під важким тілом глухої Маріори (М. Коцюбинський);
Човен вивертався в бурхливій течії, знесилена людина борсалася і вже не кричала (Іван Ле);
Стрільці вгрузають по пояс у снігу, борсаються, шрапнель дрижчить біля вух... (Р. Іваничук);
* Образно. Він борсався в цьому клубкові думок, як риба в сітці (П. Панч);
В тім хаосі відчайдушно борсалась воля, змагаючись, як іскра, загрожена холодною й чорною повінню (І. Багряний);
Час, наче клейка темна маса, протікав мимо нього, і Калинка не мав сил навіть борсатись, щоб вибратись на його [часу] каламутну поверхню (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)