борсук
БОРСУ́К, а́, ч.
Хижий лісовий хутровий звір родини куницевих.
Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (І. Франко);
Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (О. Донченко);
Жоден інший звір, крім борсука, не може витримати такої великої ваги під час обвалів ґрунту в норах (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. – Андрію! Ти чому сидиш, як борсук, у бараці? – накинувся на мене Бобров (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)