борсук

борсу́к

-а, ч.

Хижий лісовий хутровий звір із родини куницевих, що живе в норах.

Значення в інших словниках

1. борсук — борсу́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. борсук — БОРСУ́К, а́, ч. Хижий лісовий хутровий звір родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (І. Франко); Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (О.  Словник української мови у 20 томах
3. борсук — Хижий ссавець, заселяє ліси Євразії; довж. бл. 80 см; риє нори; зимою переважно впадає у сплячку; промисловий.  Універсальний словник-енциклопедія
4. борсук — БОРСУ́К, а́, ч. Хижий лісовий хутровий звір з родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (Фр., XII, 1953, 11); Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (Донч.  Словник української мови в 11 томах
5. борсук — Борсук, -ка м. Барсукъ.  Словник української мови Грінченка