Хижий ссавець, заселяє ліси Євразії; довж.бл. 80 см; риє нори; зимою переважно впадає у сплячку; промисловий.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
борсук —
борсу́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
борсук —
-а, ч. Хижий лісовий хутровий звір із родини куницевих, що живе в норах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
борсук —
БОРСУ́К, а́, ч. Хижий лісовий хутровий звір родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (І. Франко); Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (О.
Словник української мови у 20 томах
борсук —
БОРСУ́К, а́, ч. Хижий лісовий хутровий звір з родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (Фр., XII, 1953, 11); Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (Донч.
Словник української мови в 11 томах
борсук —
Борсук, -ка м. Барсукъ.
Словник української мови Грінченка