Словник української мови у 20 томах

босякувати

БОСЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Бути босяком; жити, як босяк.

– Він [дід] чув, що ти був без притулку й босякував у місті (Л. Смілянський);

Працює М. Хвильовий на різних посадах у селах, босякує, з 1916 р. – на фронтах Першої світової війни (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. босякувати — босякува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. босякувати — -ую, -уєш, недок., розм. Жити, як босяк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. босякувати — БОСЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити, як босяк. — Він [дід] чув, що ти був без притулку й босякував у місті (Сміл., Зустрічі, 1936, 25).  Словник української мови в 11 томах