Словник української мови у 20 томах

бочкотара

БОЧКОТА́РА, и, ж.

Порожні бочки для зберігання або перевезення рідких чи сипких товарів.

Завод із виробництва моторних та індустріальних мастил має цех із виробництва бочкотари, а також цех розливу олив у каністри та бочкотару (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бочкотара — бочкота́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бочкотара — -и, ж. Порожні бочки для збереження або перевезення товарів.  Великий тлумачний словник сучасної мови