бочкотара
БОЧКОТА́РА, и, ж.
Порожні бочки для зберігання або перевезення рідких чи сипких товарів.
Завод із виробництва моторних та індустріальних мастил має цех із виробництва бочкотари, а також цех розливу олив у каністри та бочкотару (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me