бочкуватий
БОЧКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на бочку, товстий.
Мармуровий дрібняк з колон пообсипався, оголивши збиті із соснових дощок бочкуваті основи (із журн.);
Бочкуватий дід.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бочкуватий — бочкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- бочкуватий — -а, -е. Схожий на бочку; товстий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бочкуватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- бочкуватий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- бочкуватий — Бочкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бочкуватий — БОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на бочку, товстий. Раптом двері в хаті наче бурею шарпонуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловічок (Речм., Весн. грози, 1961, 309). Словник української мови в 11 томах
- бочкуватий — Бочкуватий, -а, -е Бочкообразный. Словник української мови Грінченка