боягузливо
БОЯГУ́ЗЛИВО.
Присл. до боягу́зливий.
Вікторія .. гукала, щоб бігли на поміч Іра, Люся, Женя. А вони чомусь раптом боягузливо зникали (А. Хижняк);
Глянув [чоловік] на своїх супутників, ніби шукаючи підтримки, ті боягузливо одвертали очі (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)