бравурно

БРАВУ́РНО.

Присл. до браву́рний.

Голосно, бравурно, на все село полилася дрібна полька, затопивши тихі сади (В. Кучер);

Давид розгубився, але пішов бравурно (І. Багряний);

Відділ бравурно відбив аж чотири наступи ворога (Є. Шморгун).

Значення в інших словниках

1. бравурно — браву́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бравурно — Присл. до бравурний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бравурно — БРАВУ́РНО. Присл. до браву́рний. Голосно, бравурно, на все село полилася дрібна полька, затопивши тихі сади (Кучер, Трудна любов, 1960, 210).  Словник української мови в 11 томах