бракороб
БРАКОРО́Б, а, ч., розм.
Той, хто в роботі дає брак (див. брак² 1).
Бракороб і нероба – одна хвороба (прислів'я);
– Карбюратор! – здогадався [механік]. – Не прочистили. Голку не змінили. Насосом прокачали – і все! Бракороби! (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)