Словник української мови у 20 томах

бракувальний

БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до бракування.

Наявність рисок та слідів мастила від волочіння на поверхні дроту не є бракувальною ознакою (з наук.-техн. літ.);

Бракувальна комісія.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бракувальний — бракува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бракувальний — -а, -е. Стос. до бракування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бракувальний — БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до бракування.  Словник української мови в 11 томах