бракувальний

бракува́льний

-а, -е.

Стос. до бракування.

Значення в інших словниках

1. бракувальний — бракува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бракувальний — БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до бракування. Наявність рисок та слідів мастила від волочіння на поверхні дроту не є бракувальною ознакою (з наук.-техн. літ.); Бракувальна комісія.  Словник української мови у 20 томах
3. бракувальний — БРАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до бракування.  Словник української мови в 11 томах