братко

БРАТКО́, а́, ч., фам.

Те саме, що брат 2, 3.

– Он той братко припас задля його [нього] таку важну штуку, що й не здивує (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. братко — братко́ іменник чоловічого роду, істота фам.  Орфографічний словник української мови
2. братко — -а, ч., фам. Те саме, що брат 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. братко — див. брат  Словник синонімів Вусика
4. братко — БРАТКО́, а́, ч., фам. Те саме, що брат 1. — Он той братко припас задля його таку важну штуку, що й не здивує (Мирний, II, 1954, 296).  Словник української мови в 11 томах
5. братко — Братко, -ка м. 1) ум. отъ брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. І. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. І.  Словник української мови Грінченка