братній
БРА́ТНІЙ, я, є.
1. Прикм. до брат 1, 2, 5.
З думки мені не йде братня біда (Сл. Гр.);
Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров! (Т. Шевченко);
Хай там як, а “дванадцять” становили групу особливо втаємничених учнів, серед яких Петро утримував суто братнє старшинство (із журн.);
// Належний братові, братам.
Я не спала, не дрімала, .. Лиш в один дивилась бік – Де Іван мій, де талан мій Білим тілом, духом смілим Захищає нашу хату, Братню хату захищає Від напасників-шулік (М. Рильський).
2. Власт. братові; такий, який буває між братами; братерський, товариський, дружній.
Се чиста розкіш братньої любові, Се той чудовий мід, якого крапля Розширює життя людське в безмір (І. Франко);
// Який живе в братерстві, в братському єднанні.
Морем припливли [саджанці цитрусових] від братньої Грузії в подарунок!.. Та ще як: в білу марлю впаковані, коріння обкладено мохом (О. Гончар);
Варто було б використати досвід братньої Польщі, яка зберегла наукові установи, прошарок допитливих, патріотично налаштованих студентів і мудрих професорів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)