братолюбний
БРАТОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Який проявляє до людей таку любов, як до братів.
Будьте всі однодумні, співчутливі, братолюбні, милосердні, покірливі (Біблія. Пер. І. Огієнка);
[Калеб:] Учитель наш, ти знаєш, братолюбний (Леся Українка);
// Який виражає таку любов.
Заспівають гуртом братолюбний псалом, В спільній праці зміцнять свої руки (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)