браунінг
БРА́УНІНГ, а, ч.
Автоматична скорострільна ручна зброя особливої системи.
І навіть браунінг ховає дві кулі (М. Коцюбинський);
У нього [Василя Гука] був браунінг, він пальнув кілька разів у вікно (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)