брейк
БРЕЙК¹, у, ч., муз.
1. Сольна імпровізаційна (мелодійна або ритмічна) заповнювальна вставка в паузах ансамблю або оркестру, не пов'язана з метричною структурою п'єси.
Зіграти брейк.
2. Сучасний танець з елементами пантоміми та акробатики.
Плавну мелодію танго змінив буйний брейк (О. Бердник);
Перекладач заспокоїв: – Я сказав їм, що ви всі танцюєте брейк (Г. Усач).
БРЕЙК², виг., спорт.
Команда рефері у боксі, що означає вимогу припинити бій.
Словник української мови (СУМ-20)