Орфографічний словник української мови

брейк

брейк

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. брейк — (англ. break — порушення, перерва) — 1. Пауза в грі ансамблю або інструмента, під час якої виконується сольна імпровізація, не пов’язана з метричною структурою п’єси, що триває від 2 до 16 тактів.  Словник-довідник музичних термінів
  2. брейк — -а, ч. 1》 Різке раптове падіння цін на біржі. 2》 Ритмічний танець з акробатичними елементами; музика цього танця. 3》 спорт. Команда рефері у боксі, що означає вимогу припинити бій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брейк — БРЕЙК¹, у, ч., муз. 1. Сольна імпровізаційна (мелодійна або ритмічна) заповнювальна вставка в паузах ансамблю або оркестру, не пов'язана з метричною структурою п'єси. Зіграти брейк. 2. Сучасний танець з елементами пантоміми та акробатики.  Словник української мови у 20 томах
  4. брейк — У, ч. Брейкданс. На Майдані хлопці брейк танцюють.  Словник сучасного українського сленгу
  5. брейк — рос. брейк (від англ. break) — стрімке, неочікуване падіння цін на товарних і фондових біржах.  Eкономічна енциклопедія