брехливість
БРЕХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм.
1. Властивість за знач. брехли́вий 1.
– Бо люблю я тебе не лише За твою добру вдачу, А й за хиби та злобу твої. Хоч над ними і плачу. .. За брехливість твого язика, За широке сумління (І. Франко);
Ми боїмося вашої брехливості, окозамилювання, грубості (О. Довженко).
2. Якість за знач. брехли́вий 2.
Ой гнилеє ж панське право по своїй брехливості (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)