брехливо

БРЕХЛИ́ВО, розм.

Присл. до брехли́вий 2.

За смерть мільйонів невинних осіб відповідають також журналісти, політики та інтелектуали, які в цей час відвідували Україну і не тільки не зауважили факту всезагального геноциду, але брехливо запевнювали про безпідставність подібного роду звинувачень (з публіц. літ.);

Газета “Аркашул” впродовж останніх років брехливо звинувачує Україну в небажанні виконувати міжнародні норми розвитку національних меншин (з газ.).

Значення в інших словниках

1. брехливо — брехли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. брехливо — Присл. до брехливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брехливо — БРЕХЛИ́ВО. Присл. до брехли́вий 2.  Словник української мови в 11 томах
4. брехливо — Брехливо нар. Лживо.  Словник української мови Грінченка