брехливо
БРЕХЛИ́ВО, розм.
Присл. до брехли́вий 2.
За смерть мільйонів невинних осіб відповідають також журналісти, політики та інтелектуали, які в цей час відвідували Україну і не тільки не зауважили факту всезагального геноциду, але брехливо запевнювали про безпідставність подібного роду звинувачень (з публіц. літ.);
Газета “Аркашул” впродовж останніх років брехливо звинувачує Україну в небажанні виконувати міжнародні норми розвитку національних меншин (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехливо — брехли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- брехливо — Присл. до брехливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехливо — БРЕХЛИ́ВО. Присл. до брехли́вий 2. Словник української мови в 11 томах
- брехливо — Брехливо нар. Лживо. Словник української мови Грінченка