бризкалка

БРИ́ЗКАЛКА, и, ж., розм.

Прилад для розбризкування рідини.

Раніше фарби робили з квітів, а бризкалки – з бамбукових трубок (із журн.);

Спочатку кожний мив свою машину сам десь у дворі. Потім на вулицях з'явилися хлопчики з бризкалками та ганчірками (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бризкалка — бри́зкалка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бризкалка — -и, ж. Прилад для бризкання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж. Прилад для бризкання.  Словник української мови в 11 томах
4. бризкалка — Бризкалка, -ки ж. То, чѣмъ брызгаютъ.  Словник української мови Грінченка