брильянт
БРИЛЬЯ́НТ, а, ч.
1. розм. Те саме, що діама́нт.
Брильянт на перстені [персні] в пана старости блиснув до сонячного світла (І. Франко);
Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом .. і з фіолетовим бразильським аметистом (С. Скляренко).
2. Найдрібніший із друкарських шрифтів, кегль якого становить 3 пункти.
Найменший із шрифтів – брильянт – майже вийшов з ужитку.
Словник української мови (СУМ-20)