броватий
БРОВА́ТИЙ, а, е.
Який має густі широкі брови.
Поза столом сидить .. сквапний чоловічок .. – сивоусий, пикатий, броватий, очима, як списом, пройма (Марко Вовчок);
Данило Гамалія і був “броватий”, чи “бровко”, як його дражнили ще у бурсі за те, що в нього були густі чорні брови (Д. Мордовець);
// у знач. ім. брова́тий, того, ч.; брова́та, тої, ж., розм. Людина, яка має густі широкі брови.
Звідкість [звідкись] виринуло відчуття, що і того броватого давила самотина... (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)