1. Словник української мови у 20 томах

броватий

БРОВА́ТИЙ, а, е.

Який має густі широкі брови.

Поза столом сидить .. сквапний чоловічок .. – сивоусий, пикатий, броватий, очима, як списом, пройма (Марко Вовчок);

Данило Гамалія і був “броватий”, чи “бровко”, як його дражнили ще у бурсі за те, що в нього були густі чорні брови (Д. Мордовець);

// у знач. ім. брова́тий, того, ч.; брова́та, тої, ж., розм. Людина, яка має густі широкі брови.

Звідкість [звідкись] виринуло відчуття, що і того броватого давила самотина... (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броватий — брова́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. броватий — -а, -е. Який має густі, широкі і т. ін. брови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броватий — БРОВА́ТИЙ, а, е. Який має густі, широкі і т. ін. брови. Поза столом сидить.. сквапний чоловічок.. — сивоусий, пикатий, броватий, очима, як списом, пройма (Вовчок, VI, 1956, 281); Данило Гамалія і був "броватий", чи "бровко"... Словник української мови в 11 томах
  4. броватий — Броватий, -а, -е Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124. Словник української мови Грінченка