Словник української мови у 20 томах

брокатний

БРОКА́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до брока́т.

Брокатна тканина;

Брокатний папір;

// Зробл., пошитий із брокату.

Стіни Троїцької церкви засіяні картинками, в яких свобода композиції і змагання до малярського реалізму йдуть навзаводи з пишнотою брокатних одягів та інтенсивністю колориту (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. брокатний — -а, -е. Прикм. до брокат.  Великий тлумачний словник сучасної мови