бронекатер

БРОНЕКА́ТЕР, а, ч.

Військове броньоване судно, признач. для бойових дій у прибережних районах, на річках.

Бронекатер швидко рухався до мосту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бронекатер — бронека́тер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронекатер — -а, ч. Військове броньоване судно невеликої водотоннажності (для бойових дій в прибережних районах, на річках).  Великий тлумачний словник сучасної мови