Словник української мови у 20 томах

бронековпак

БРОНЕКОВПА́К, а́, ч.

Сховок із броні у вигляді ковпака з амбразурами і щілинами для спостереження і ведення вогню.

Кабіна літака зверху прикривалася прозорим бронековпаком (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)