бронхоектазія

БРОНХОЕКТАЗІ́Я, ї, ж., мед.

Захворювання органів дихання, що характеризується розширенням і деформацією бронхів, у яких, як правило, розвивається хронічний гнійний процес.

Найчастіше вторинні бронхоектазії виникають при стафілококовій деструкції легень, гострому абсцесі та туберкульозі легень (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бронхоектазія — бронхоектазі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронхоектазія — -ї, ж. Захворювання органів дихання, що супроводиться розширенням бронхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бронхоектазія — бронхоектазі́я (від бронхи і грец. έκτασις – розтягування) природне або набуте розширення бронхів.  Словник іншомовних слів Мельничука