бронхіт

БРОНХІ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки бронхів.

Мені не повезло трохи, я застудився, схопив бронхіт (М. Коцюбинський);

Потім був трошки хворий, маленький бронхіт вчепився (Леся Українка);

У хворих з різними алергенними реакціями пневмонія і бронхіт минають дуже тяжко (із журн.);

Фактором ризику для бронхіту є переохолодження (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бронхіт — бронхі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронхіт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки бронхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бронхіт — (мед.) бухика, дишиця, кашлюк  Словник чужослів Павло Штепа
4. бронхіт — бронхі́т запалення слизової оболонки бронхів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бронхіт — Бронхі́т, -хі́ту, -хі́тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бронхіт — БРОНХІ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки бронхів. Мені не повезло трохи, я застудився, схопив бронхіт (Коцюб., III, 1956, 437); Потім був трошки хворий, маленький бронхіт вчепився (Л. Укр., V, 1956. 428).  Словник української мови в 11 томах