бронювати
БРОНЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що.
Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь.
Відповідно до світової практики туристичні фірми поділили на тих, хто створює кінцевий туристичний продукт (організовує чартери, бронює готелі, складає екскурсійні програми, надає гідів), і тих, хто лише продає їхні путівки клієнтам (із журн.);
Потреба відомств у квитках не перевищує 40 %. То чому б і не бронювати такої кількості місць? (з газ.).
БРОНЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, недок., що.
Покривати броне́ю (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін.
За словами віце-президента, фірма має можливість бронювати автомобілі не тільки марки “Шкода”, а й виконувати замовлення на зміцнення автомобілів деяких інших марок (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)