Великий тлумачний словник сучасної мови

бронювати

бронюва́ти

-юю, -юєш, недок., перех.

1》 Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін.

2》 рідко. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бронювати — бронюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. бронювати — БРОНЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-, чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. бронювати — БРОНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. 2. рідко. Надавати кому-небудь право розпоряджатися, володіти ким-.чим-небудь; закріпляти за ким-, чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах