брунькувати

БРУНЬКУВА́ТИ, у́є, недок.

Викидати бруньки.

Ластівки летять. Брунькують клени (С. Крижанівський);

Німі дерева тихо, урочисто брунькували (О. Гончар);

Навесні у природі відбуваються казкові перетворення: брунькують дерева, зеленіють трави (з газ.).

Значення в інших словниках

1. брунькувати — брунькува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. брунькувати — -ує, недок. Викидати бруньки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брунькувати — БРУНЬКУВА́ТИ (про рослину — викидати бруньки), БРУ́НИТИСЯ, БРУНЬКУВА́ТИСЯ рідко. Дерево брунькує ранньої весни, викидає брость, вбивається у листячко (Є. Гуцало); Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган). — Пор. набру́нитися.  Словник синонімів української мови
4. брунькувати — БРУНЬКУВА́ТИ, у́є, недок. Викидати бруньки. Ластівки летять. Брунькують клени (Криж., Срібне весілля, 1957, 86); Німі дерева тихо, урочисто брунькували (Гончар, І, 1954, 325).  Словник української мови в 11 томах
5. брунькувати — Брунькува́ти, -ку́ю, -єш гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка