бруствер
БРУ́СТВЕР, а, ч., військ.
Земляний насип або кам'яне підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню.
Схопив бінокля Гризлов і застиг на кам'яному бруствері окопу (В. Кучер);
Савченко з автоматом у руці вискочив на бруствер і побіг вперед (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)