бруствер
БРУ́СТВЕР, а, ч., військ. Земляний насип або кам’я-ие підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню.
Савченко з автоматом у руці вискочив на бруствер і побіг вперед (Собко, Вогонь.., 1947, 71);
Схопив бінокля Гризлов і застиг на кам’яному бруствері окопу (Кучер, Чорноморці, 1956, 276).
Словник української мови (СУМ-11)