бруталізм

БРУТАЛІ́ЗМ, у, ч.

Один із напрямів сучасної архітектури, що виник у 50–60 роках XX ст. у Великій Британії та поширився в інших країнах.

Для бруталізму характерне використання плитки лише одного кольору – чорного, білого або сірого (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. бруталізм — бруталі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бруталізм — -у, ч. Один з напрямів сучасної архітектури, що характеризується підкреслено важкими формами, оголеними конструкціями.  Великий тлумачний словник сучасної мови