Словник української мови у 20 томах

бруталізований

БРУТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до бруталізува́ти.

У місті було немало американських солдатів, у своїй масі максимально бруталізованих війною (з газ.).

2. у знач. прикм. Надміру спрощений; вульгарний.

Неокласицизм був проголошений в 1920-ті роки видатним московським майстром І. А. Фоміним і названий ним пролетарським класицизмом, засвідченим майбутніми бруталізованими колонами на фасадах (з наук. літ.);

Наша бруталізована культура знадобиться лише тоді, коли вона стане чимось перевареним, новим образом справжньої культури, продуманим та організованим нами внеском в універсальну духовність (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)