брязкітливий
БРЯЗКІТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який бряжчить або супроводжується брязкотом.
Всі шибки у вікнах кабінету .. з огидним брязкотом посипалися на лутки, і чути було, як брязкітливий осип битого скла побіг уздовж усього фасаду (Ю. Смолич);
По якомусь особливому брязкітливому торохтінні Андрій здогадувався, що вози порожні (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)