брязкітливий
БРЯЗКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який бряжчить або супроводжується брязкотом.
Всі шибки у вікнах кабінету.. з огидним брязкотом посипалися на лутки, і чути було, як брязкітливий осип битого скла побіг издовж усього фасаду (Смолич, V, 1959, 779);
По якомусь особливому брязкітливому торохтінні Андрій здогадувався, що вози порожні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 14).
Словник української мови (СУМ-11)