1. Словник української мови в 11 томах

брязкітливий

БРЯЗКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який бряжчить або супроводжується брязкотом.

Всі шибки у вікнах кабінету.. з огидним брязкотом посипалися на лутки, і чути було, як брязкітливий осип битого скла побіг издовж усього фасаду (Смолич, V, 1959, 779);

По якомусь особливому брязкітливому торохтінні Андрій здогадувався, що вози порожні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкітливий — брязкітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. брязкітливий — -а, -е. Який бряжчить або супроводжується брязкотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкітливий — БРЯЗКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який бряжчить або супроводжується брязкотом. Всі шибки у вікнах кабінету .. з огидним брязкотом посипалися на лутки, і чути було, як брязкітливий осип битого скла побіг уздовж усього фасаду (Ю. Словник української мови у 20 томах