Словник української мови в 11 томах

брязкітка

БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. брязкітка — бря́зкітка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. брязкітка — -и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брязкітка — БРЯ́ЗКІТКА, и, ж., рідко. Те саме, що бря́зкало 1, 2. Сучасній діловій жінці ще потрібна впевненість у тому, що завтра ці брязкітки, на які витрачено половину зарплати або весь прибуток від останньої угоди, зможуть принести дохід (з газ.); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. брязкітка — див. брязкальце  Словник синонімів Вусика
  5. брязкітка — БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ (брязкуча дитяча іграшка; розм. — брязкуча прикраса; розм. — узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні), БРЯ́ЗКАЛО розм., БРЯЗКОТЕ́ЛЬЦЕ розм., ПОБРЯ́ЗКАЧ розм., БРЯ́ЗКІТКА розм. рідко.  Словник синонімів української мови