брід

БРІД, бро́ду, ч.

Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік.

Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (з народної пісні);

Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду (І. Котляревський);

Чомусь дівчина до броду По воду не ходить (Т. Шевченко);

Вільні броди й переходи Здовж великої ріки (І. Франко);

Брід вибирали в мілкому місці, де річка розливалася (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. брід — [бр'ід] броду, м. (на) брод'і  Орфоепічний словник української мови
2. брід — броду, ч. Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Питати броду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Брід — Брід прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
4. брід — Не знаючи броду, не лізь у воду. Коли не вмієш чогось робити, то не берися за цю справу.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. брід — лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду. Робити щось без попереднього обмірковування, зважування; бути необачним. (Ніна:) Хіба ж таки можна лізти в воду, не знаючи броду? Під снігом валуни… (І. Гребенюк). пита́ти / спита́ти бро́ду.  Фразеологічний словник української мови
6. брід — Брід, бро́ду; бро́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. брід — БРІД, бро́ду, ч. Мілке місце річки, озера або ставка, в якому можна переходити або переїжджати на інший бік. Коло млина, коло броду Два голуби пили воду (Укр.. лір. пісні, 1958, 129); Не розглядівши, кажуть, броду. Не лізь прожогом перший в воду (Котл.  Словник української мови в 11 томах
8. брід — Брід, броду м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. ІІІ. 142. ум. брідок, брідочок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка