буденність
БУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до буде́нний 2.
Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут зовсім спокійно та непорушно (І. Франко);
Буденність стомила [Івана Кириловича], хотілося великого та істинного (В. Дрозд);
На художніх образах, створюваних великим артистом [М. Л. Кропивницьким], ніколи не було помітно одноманітного, сірого відбитка буденності (з мемуарної літ.);
Неділя – особливий день, що відділяє сповнену планів і надій п'ятницю від понеділка з його невідворотною буденністю (із журн.);
Неформал починається там, де людина зважується вирватись за рамки буденності (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)