буденно

БУДЕ́ННО.

Присл. до буде́нний 2.

Марта казала: – Це щось велике для людини, Юрчику! Не можна його відбути буденно, це велике свято, мій любий (В. Підмогильний);

І все це виглядає так буденно, так звичайно (С. Журахович);

Льотчики буденно говорили про домашні справи (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. буденно — буде́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. буденно — Присл. до буденний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буденно — БУДЕ́ННО. Присл. до буде́нний 2. І все це виглядає так буденно, так звичайно (Жур., До них іде.., 1952, 68).  Словник української мови в 11 томах