будз
БУДЗ, у, ч., діал.
Свіжий овечий сир.
З подри [полиці під дахом], де сохнуть великі круглі боханці [буханці] будзу, повіває на ватага вітер (М. Коцюбинський);
При усіх тих таємних процесах, коли з молока робиться і сир, і будз, і бринза, і вурда, і керлиба, і жентиця, і ще всякі продукти, ступінь температури відіграє дуже велику роль (Г. Хоткевич);
Базарного дня з'їжджаються сюди з усіх навколишніх сіл і містечок. Ведуть на продаж маржину [худобу], везуть кукурудзу, бринзу та будз, усяку сушеницю, вино (М. Олійник);
Дрібні частини будзу розтирали об стінки посуду і після тривалого дроблення збивали в одну масу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)