Словник української мови у 20 томах

бужування

БУЖУВА́ННЯ, я, с., мед.

Дія за знач. бужува́ти.

Через 5–7 діб після травми розпочинають бужування стравоходу для запобігання його рубцевим стриктурам (з наук.-попул. літ.);

У перші тижні після виписки з лікарні хворі повинні періодично робити пальцеве бужування ануса для зміцнення слизової, її стійкості до травматизації і для попередження рубцевого звуження ануса (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бужування — -я, с. Введення спеціальних інструментів (бужів) у деякі органи трубчастої форми.  Великий тлумачний словник сучасної мови